МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗАСОБУ

7.1.   Перелік показників, які підлягають визначенню: показник концентрації водневих
іонів (рН) засобу, масова частка 1-пропанолу та етанолу.

7.2.         Методи визначення встановлених показників

7.2.1.    Метод визначення показника концентрації водневих іонів (рН).

Метод  базується   на  вимірюванні  різниці  потенціалів   між  двома  електродами (вимірювальним і порівняльним), занурених в пробу, що досліджується. 7.2.1,1. Прилади, реактиви: рН метр любої марки з набором електродів Стакан Н-2-50 ТХС, згідно ГОСТ 25336 Посуд мірний лабораторний скляний, згідно ГОСТ 1770-74 Циліндр 1-250, згідно ГОСТ 1770-74

Термометр рідинний, згідно ГОСТ 28498 і нормативно-технічної документації, з інтервалом вимірюваних температур від 0 до ІООоС, з величиною поділки 1 оС.

Стандарт-титри для приготування буферних розчинів для рН-метрії, згідно ГОСТ 4919.2 7.2.1.2.Проведення досліду:

рН вимірюють безпосередньо в пробі, що досліджується. рН-метр і електроди готують до роботи у відповідності з інструкцією, що надається до приладу. Настройку приладу проводять по буферному розчину, значення рН якого лежить в діапазоні вимірювань, що проводяться. Засіб наливають в стакан місткістю 50 смЗ, кінці електродів занурюють в досліджувану пробу. Електроди не повинні торкатися до стінок і дна стакану. Значення рН знімають по шкалі приладу.

7.2.1.3. Опрацювання результатів:

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних вимірювань (розходження між ними не повинно перевищувати 0,1 одиниці рН, інтеграл сумарної похибки вимірювання +0,1).

7.2.2.    Методика визначення 1-пропанолу.

Дана методика встановлює газохроматографічний метод визначення 1-пропанолу. 7.2.2.1. Прилади, реактиви:

Хроматограф газовий, який забезпечує роботу в режимі 50-300оС.

Колонка газохроматографічна спіральна з нержавіючої сталі довжиною 200 смЗ, внутрішнім діаметром 0,3 смЗ.

Мікрошприць типу МШ-1 або Газохром-101, ємністю 1*10 смЗ (1 мкл) з ціною поділки 0.02 * ЮсмЗ (0,02 мкл).

Мікрошприць типу МШ-10, ємністю 1*10смЗ (10 мкл) з ціною поділки 0,2*10 смЗ (0,2

мкл).

Інтегратор цифровий автоматичний для обробки хроматограм типу 1-02.

Азот, стислий в балоні – газ носій для детектора іонізації в полум’ї.

Гелій газоподібний вищого ступеня очищення марки А відповідно до ТУ 51-940 – газ-носій для детектора за теплопровідністю.

Водень технічний марки А або електролітичний, який отримують з генератору водню типу СГС-2.

Повітря технічне.

Полісорб-1 з частками розміром 0,1-0,3 мм відповідно до ТУ 6-09-10-1834 – насадка. Ацетон.

1-пропанол для аналізу (іноземний, проставляє фірма виробник).

Спирт етиловий (імпорт, постачає фірма-виробник) або спирт етиловий ректифікований, чистоту визначають хроматографічно з детектором за теплопровідності – внутрішній еталон. Толуол.

Ефір етиловий медичний.
:                         Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею

зважування 200 г.

Вакуумний насос з розрідженням до 2,6-3,5 Па (15-20 мм рт.ст.). Посуд і обладнання лабораторні порцелянові. Колба Кн 1-50-14/23 ТС. Шафа сушильна.

\                         Допускається використання обладнання з аналогічними технічними і метрологічними

характеристиками, а також реактивів, які за якістю не нижче наведених у методиці. 7.2.2.2. Підготовка до випробування.

7.2.2.2.1.     Приготування насадки.

Насадку насипають в порцелянову чашку і прокалюють у сушильній шафі при 1800 С протягом 3 год.

7.2.2.2.2.     Приготування колонки

Колонку перед наповненням промивають послідовно толуолом ацетоном, водою, етиловим спиртом і етиловим ефіром.

Наповнюють колонку, кількість насадки, яку витрачено на заповнення колонки, складає 4,6+0,2) г.

Монтаж, налагодження і виведення хроматографу на робочий режим проводять ■     відповідно з інструкцією, яка додається до приладу

7.2.2.2.3.     Приготування проби:

Для визначення відносного калібрувального коефіцієнту (К) зразок готують наступним \ чином: зважують 1,0000 + 0,0009г етанолу (зразки надає фірма-виробник) у колбі з !     пришліфованою пробкою і додають до нього приблизно таку ж кількість 2-пропанолу (еталон).

Результати зважування в грамах записують з точністю до четвертого десятичного знаку,
j                        Для визначення масової частки етанолу зразок готують аналогічно, додаючи до

{ аналізованого зразка лікарського засобу етиловий спирт (еталон) у кількості, яка приблизно \     відповідає кількості компоненту який визначається.

Для визначення калібрувального коефіцієнту готують дві штучні суміші (п. 3.1.2.3.1.) і кожну з них хроматографують 10 разів.

Для проведення випробування готують дві проби досліджувального зразка (п. 3.1.2.3.2.) і кожну з них хроматографують три рази.

Проби зразка який аналізують вводять в хроматографічну колонку мікрошприцем через випаровувач, прокалюючи гумову мембрану. Голку шприця вводять на повну довжину і швидко вприскують таку кількість, щоб піки основних продуктів займати на хроматограмі не менш ніж 2/3 ширини паперу.

7.2.2.4. Обробка результатів.

Площу піку на хроматограмі вимірюють автоматично цифровим інтегратором. Масову частку  1-пропанола (С)  в  процентах  методом  «внутрішнього  еталону» розраховують за формулою:

 

C=^m-^XSXKX100

^s_em                        (і)

де      m – маса, зразка який аналізується, г

тет – маса внутрішнього еталону з урахуванням чистоти, г;

S – площа піку етанолу;

SeT – площа піку внутрішнього еталону;

К – відносний калібрувальний коефіцієнт, який розраховують за формулою:

m_MxS           (2)

де     ml – маса етанолу з урахуванням чистоти, г.

Розходження між результатами визначення відносного калібрувального коефіцієнту не повинно перевищувати 0,02.

Масова частка «внутрішнього еталону» – відповідає вмісту 1-пропанолу (5-90 мас.%) у досліджувальному зразку лікарського засобу.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних вимірювань, розходження між якими допускається не більше 1%, межі відносної похибки вимірювання + 2,5 % при довірчій ймовірності Р=0,95.

7.2.3. Методика визначення етанолу.

Дана методика встановлює газохроматографічний метод визначення етанолу. 7.2.3.1. Прилади, реактиви:

Хроматограф газовий, який забезпечує роботу в режимі 50-ЗООоС.

Колонка газохроматографічна спіральна з нержавіючої сталі довжиною 200 смЗ, внутрішнім діаметром 0,3 смЗ.

Мікрошприц типу МШ-1 або Газохром-101, ємністю 1*10 смЗ (1 мкл) з ціною поділки 0,02 * 10 смЗ (0,02 мкл).

Мікрошприць типу МШ-10, ємністю 1*10смЗ (10 мкл) з ціною поділки 0,2 * 10 смЗ (0,2

мкл).

Інтегратор цифровий автоматичний для обробки хроматограм типу 1-02. Азот, стислий в балоні – газ носій для детектора іонізації в полум’ї.

Гелій газоподібний вищого ступеня очищення марки А відповідно до ТУ 51-940 – газ-носій для детектора за теплопровідністю.

Водень технічний марки А або електролітичний, який отримують з генератору водню типу СГС-2.

Повітря технічне.

Полісорб-1 з частками розміром 0,1-0,3 мм відповідно до ТУ 6-09-10-1834 – насадка. Ацетон.

1-пропанол для аналізу (іноземний, проставляє фірма виробник).

Спирт етиловий (імпорт, постачає фірма-виробник) або спирт етиловий ректифікований, чистоту визначають хроматографічно з детектором за теплопровідності -внутрішній еталон. Толуол.

Ефір етиловий медичний.

Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г.

Вакуумний насос з розрідженням до 2,6-3,5 Па (15-20 мм рт.ст.). Посуд і обладнання лабораторні порцелянові. Колба Кн 1-50-14/23 ТС. Шафа сушильна.

Допускається використання обладнання з аналогічними технічними і метрологічними характеристиками, а також реактивів, які за якістю не нижче наведених у методиці. 7.2.3.2. Підготовка до випробування.

7.2.3.2.1.     Приготування насадки.

Насадку насипають в порцелянову чашку і прокалюють у сушильній шафі при 1800 С протягом 3 год.

7.2.3.2.2.     Приготування колонки

Колонку перед наповненням промивають послідовно толуолом ацетоном, водою, етиловим спиртом і етиловим ефіром.

Наповнюють колонку, кількість насадки, яку витрачено на заповнення колонки, складає 4,6 + 0,2) г.

Монтаж, налагодження і виведення хроматографу на робочий режим проводять відповідно з інструкцією, яка додається до приладу.

7.2.3.2.3.     Приготування проби:

Для визначення відносного калібрувального коефіцієнту (К) зразок готують наступним чином: зважують 1,0000 + 0,0009г етанолу (зразки надає фірма-виробник) у колбі з пришліфованою пробкою і додають до нього приблизно таку ж кількість 2-пропанолу (еталон). Результати зважування в грамах записують з точністю до четвертого десятичного знаку.

Для визначення масової частки етанолу зразок готують аналогічно (п. З.2.1.З.1.), додаючи до аналізованого зразка лікарського засобу етиловий спирт (еталон) у кількості, яка приблизно відповідає кількості компоненту який визначається.

7.2.3.3. Проведення випробування.
Умови роботи хроматографу:
температура термостату, оС	130
температура випаровувача, оС	200
Для детектору за теплопровідністю:
температура детекторного блоку,оС	200
струм моста, мА	120
газ-носій	гелій
межа визначення за струмом, А	5 х 10
газ-носій	азот
Об’ємна витрата газу-носія, смЗ/хв.	40
Об’ємна витрата водню, смЗ/хв.	60
Об’ємна витрата повітря, смЗ/хв.	300
Швидкість руху стрічки самописцю, мм/год	240
Об’єм зразку, смЗ	0,6* 10 -